Андрей Иванович Литвинчук d. 1915 ? 1916
From Rodovid UZ
| Urug'i | Литвинчуки |
| Jinsi | erkak |
| Tug'ilgandagi to'liq ismi | Андрей Иванович Литвинчук |
| Ota-onasi | |
Voqealar
рождение: Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
Farzandi tug'ilishi: ♀ Христина Андріївна Литвинчук (Жовтобрюх) [Литвинчуки]
Farzandi tug'ilishi: ♀ Ольга Андріївна Литвинчук (Прус) [Литвинчуки]
Farzandi tug'ilishi: ♀ Мотрона Андреевна Литвинчук (Огиенко) [Литвинчуки] d. 30 August 1956
Farzandi tug'ilishi: ♂ Андрійович Литвинчук [Литвинчуки]
Farzandi tug'ilishi: ♂ Андрій Андрійович Литвинчук [Литвинчуки]
1915 ? 1916 o'limi: Брусилов, Радомысльский уезд, Киевская губерния, Российская империя
Izohlar
І знову повертаюся думками до тих днів, коли моя мама у вільний час, після перевірки учнівських зошитів, заглядала в мої та сестрині зшитки, а я запобігливо з дитячою хитрістю просила її розказати про діда та бабу Литвинчуків. Таким чином я відтягувала можливість її докорів за неохайно вирішену задачку або з чорнильними плямами написані речення. У цьому мені «помагала» муха, вийнята з чорнильниці, та невдале скрипуче перо, яке не слухалося мого старанно висунутого язика. Терпелива мама розказувала мені, як вона, будучи брусилівською школяркою, вивчала ази, буки, і як за неслух та провини їх били лінійкою по руках. Тож не все було ідеально і красиво, але чомусь деякі люди розказують про своє минуле, «як в кращих домах Парижа».
Мамина родина була багатодітною, у бабці дітей було тринадцять. Троє з них повмирали ще малими, а дехто в імперіалістичну війну 1914-1915 рр. Розруха та хвороби не проминули й Брусилова. Похорони заходили чи не в кожен брусилівський дім. Іспанка (інфлуенца, тобто грип) та тиф забрали мамину сестру та батька, який першим залишив родину в горі. Всі в родині лежали покотом хворі, одна бабця Олександра була на ногах і лікувала свого чоловіка та дітей народними ліками. Бабця була кріпкою та виносливою, а, можливо, в той час їй допомагала самогоночка, яку вона вживала для профілактики. Моя мама тільки бачила у вікно та чула, як відспівували за упокой її батька на подвір’ї біля дому — її теж звалила хвороба. Опісля, після смерті діда, на бабчині плечі навалилося багато різної фізичної роботи. Потрібно було наглядати за млином, якого вона тримала разом з одним брусилівським євреєм. Млин працював справно, обслуговуючи населення Брусилова та навколишні села. Бабцю знали далеко за межами Брусилова як кмітливу господиню. Дякуючи її потрійній енергії, родина вижила та й прожила безбідно аж до розкуркулення.
У родині Данила Литвинчука, маминого дядька, було двоє дітей — дочка Домна та син Петро. Народилася Домна Данилівна Литвинчук 4-го січня 1882 року. її батько, як і батько моєї мами Андрій, походили з простого козацького роду. Старший їхній брат побрався шлюбом зі старшою дочкою місцевого дяка Григорія Васильовича Барвінського (приходька з Тернопільщини), котра була хрещеною матір’ю Домни. А рідна мати Домни, Акулина Францівна Журавська, походила з українізованої шляхти.
Початкову освіту Домна одержала в Брусилівській 5-річній школі, де вважалася здібною ученицею, бо мала кмітливу пам’ять та лагідну вдачу. Після закінчення школи, згодом, Домна почала вчителювати в церковно-приходській школі сусіднього села, з молодечим запалом віддаючись просвітницькій шкільній праці. А після одруження в червні 1907 р. з Іваном Огієнком, якого добре знала ще з Брусилівської школи, вона переїжджає в Київ і закінчує акушерську школу.
Сильна своїми патріотичними переконаннями, Домна складала зі своїм чоловіком одне неподільне гармонійне ціле.
Yaqin ajdodlari va avlodlari
nikoh: ♀ Акулина Францевна Жураковская (Литвинчук)
nikoh: ♀ Мотрона Андреевна Литвинчук (Огиенко)
o'limi: 9 May 1965, Дрогобыч, УССР, СССР
